+38 (04744) 3-20-11
Меню

208 «Агроінженерія» (магістри)

Галузь знань 20 "Аграрні науки та продовольство"

Спеціальність 208 «Агроінженерія»

Кваліфікація, що присвоюється

Інженер-дослідник

Рівень кваліфікації

Магістр (другий рівень вищої освіти)

Спеціальні вимоги до зарахування

Немає, зарахування проводиться на загальних умовах вступу.

Спеціальні положення (умови) про визнання попереднього навчання (формального, неформального, неофіційного)

Немає, зарахування проводиться на загальних умовах вступу.

Вимоги і положення до кваліфікації

Кваліфікація "Інженер-дослідник" передбачає ґрунтовну підготовку, що дозволить сформувати професійний підхід забезпечення використання та дослідження сільськогосподарської техніки для виробництва продукції рослинництва і тваринництва та її переробки.

Профіль програми

Освітня програма підготовки магістрів розрахована на 1,5 роки навчання і передбачає вивчення нормативних та вибіркових навчальних дисциплін в обсязі 90 кредитів ЄКТС. Кредити студенту зараховуються у випадку успішного  складання письмових (усних) заліків або екзаменів з навчальної дисципліни, захисту курсової роботи (проекту), захисту звіту з практики.

Теоретичне навчання включає лекційні, лабораторні та практичні заняття з дисциплін, а також виконання дипломної роботи.

Ключові результати навчання, доступ до подальшого навчання

Магістр зі спеціальності 208 «Агроінженерія» підготовлений як для продовження навчання на третьому рівні вищої освіти (доктор філософії) на основі ступеня магістра, так і практичної діяльності, що вимагає передусім аналітичних, професійних та практичних навичок.

Фахова компетентність магістра із спеціальності 208 «Агроінженерія» передбачає:

  • розробляти технологічні карти виробництва сільськогосподарської продукції;
  • теоретично обґрунтовувати вибір енергетичних засобів машин та обладнання для комплектування машинних агрегатів, технологічних ліній, комплексів машин;
  • розробляти операційні карти на виконання технологічних процесів та операцій;
  • теоретично обґрунтовувати вибір робочих органів та режимів роботи машин для конкретних технологічних процесів і операцій;
  • розробляти технічні умови, стандарти і технічний опис нових засобів для механізації технологічних процесів;
  • розробляти нові методи і технічні засоби дослідження параметрів і режимів технологічних процесів, машин та обладнання;
  • розробляти план-графіки технічного обслуговування і ремонту машин;
  • визначати потребу в трудових, матеріальних і фінансових ресурсах на технічне обслуговування і ремонт машин;
  • обґрунтовувати технологічні процеси технічне обслуговування і діагностування с.-г. машин та обладнання;
  • проектувати процеси ремонту машин та відновлення деталей;
  • проектувати оснащення виробничих зон і об’єктів;
  • розраховувати потребу та підбирати обладнання цехів і дільниць з обслуговування та ремонту машин;
  • виконувати технологічні та конструкторські розрахунки і креслення робочих органів, вузлів і агрегатів машин та обладнання;
  • проводити стендові, польові та виробничі дослідження машин та обладнання;
  • розробляти порядок і послідовність проведення монтажу машинних комплексів і окремих об’єктів, виконувати їх пусконалагодження;
  • визначати перспективні напрями використання і надання послуг аграрного сервісу;
  • обґрунтовувати вибір шляхів та засобів забезпечення паливо-мастильними матеріалами;
  • визначати вартість та собівартість ремонту машин і обладнання;
  • реалізовувати заходи з охорони праці та навколишнього середовища;
  • здійснювати забезпечення засобами з охорони праці;
  • самостійно освоювати особливості конструкції та процесу роботи нових технічних систем, машин, обладнання;
  • аналізувати відповідність машин агро-, зоо-, та іншим нормативним вимогам;
  • співставляти конструктивні та технологічні рішення машин і агрегатів та оцінювати їх технічний рівень;
  • визначати показники надійності машин;
  • здійснювати ергономічне оцінювання машин;
  • аналізувати умови праці виробничого персоналу на відповідність їх чинній систем і стандартів безпеки праці;
  • удосконалювати конструкції машин і їх робочі органи;
  • проводити ресурсне діагностування, визначати залишковий ресурс та прогнозувати технічний стан машин;
  • визначати ефективність різних технологій виробництва продукції для конкретних умов;
  • аналізувати світові технології та можливості їх застосування у вітчизняному виробництві;
  • обґрунтовувати і намічати шляхи економії матеріальних та фінансових ресурсів на експлуатацію машинного парку підприємства;
  • розраховувати економічну ефективність використання нових засобів механізації технологічних процесів;
  • аналізувати причини порушення агрозоотехнічних та інших нормативних вимог під час виконання механізованих технологічних процесів, розробляти заходи щодо їх попередження;
  • проводити маркетинг щодо надання послуг із використання машинно-тракторного парку;
  • укладати договори на виконання механічних робіт, технічного сервісу;
  • здійснювати патентний пошук, оформлення заявок на рацпропозиції і винаходи;
  • збирати, обробляти, аналізувати і узагальнювати науково-технічну інформацію, досягнення вітчизняної і зарубіжної науки в галузі механізації с.-г. виробництва;
  • готувати інформаційні огляди, а також рецензії, відзиви і заключення на технічну документацію, статті, дослідно-конструкторські розробки тощо;
  • проводити наукові дослідження з окремих питань;
  • здійснювати складні експерименти і спостереження, обробляти, аналізувати результати експериментів і спостережень;
  • управляти роботою підрозділів та обслуговуючих кооперативів;
  • користуватись законодавчими, юридично правовими та відомчими нормативними документами під час бізнес-планування та прийняття рішень;
  • аналізувати вплив машинних технологій на екологічний стан навколишнього середовища;
  • створити та обладнати дільницю для технологічного налагодження машинно-тракторних агрегатів;
  • виконувати метрологічну повірку основних засобів вимірювань;
  • визначати технічний стан тракторів, автомобілів, систем і агрегатів складної техніки;
  • встановлювати і усувати причини відказів та несправностей машин;
  • проводити дефектування деталей та визначати їх придатність до подальшого використання.

Професійні профілі випускників з прикладами

Магістр  із спеціальності 208 «Агроінженерія» може обіймати наступні посади, що відповідає Державному класифікатору професій:

  • інженер-дослідник із механізації сільського господарства;
  • молодший науковий співробітник (інженерна механіка);
  • науковий співробітник (інженерна механіка);
  • науковий співробітник-консультант (інженерна механіка);
  • інженер з діагностування технічного стану машинно-тракторного парку;
  • інженер з експлуатації машинно-тракторного парку;
  • інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів;
  • інженер з механізації трудомістких процесів;
  • інженер-конструктор (механіка);
  • інженер-технолог (механіка);
  • молодший науковий співробітник (галузь інженерної справи);
  • науковий співробітник (галузь інженерної справи);
  • науковий співробітник-консультант (галузь інженерної справи);
  • інженер з організації експлуатації та ремонту;
  • інженер з охорони праці;
  • інженер з патентної та винахідницької роботи;
  • інженер-дослідник;
  • інженер-конструктор машин та устаткування сільськогосподарського виробництва.

Положення про екзамени, оцінювання та оцінки

Оцінювання рівня знань студентів  здійснюється за 100 – бальною шкалою (ЄКТС – А, В, С, D, Е) у відповідності до Положення УНУС "Про рейтингову систему оцінювання знань".

Вимоги до випуску (закінчення навчання)

Атестація на здобуття кваліфікації інженера-дослідника із  спеціальності 208 «Агроінженерія» в Уманському національному університеті садівництва провадиться у формі захисту дипломної роботи перед екзаменаційною комісією. Умовою допуску студента до захисту дипломної роботи є виконання ним навчального плану в повному обсязі та перевірка на плагіат.

Форма навчання

Денна, тривалість – 1,5 року.